Відкрий мені свічадо Своїх дум,
Відкрий свічадо мудрості Своєї.
Я виросту – і мій глагол на глум
Підняти вже не зможуть фарисеї.
На ниві Слова, на Твоїй ріллі
Не для гордині піт проллю – то тлінне,
А щоб себе на Божій знать землі
І Божим гідно зватися творінням.
Не пожалій мені своїх щедрот –
Я їх примножу і роздам по світу.
Коли Ти є у мене – єсть Народ,
Любов, Надія, Віра і Молитва.
Амінь!
О.Чекмитев
Стара книжка
Мою
гординю згасить стародрук.
Із
титулу зачепить душу вензель.
На
сторінки зійде натхнення рук.
Злякають
книжку зайди сорок весен.
Коли
прапрадід мій садив городину,
Ця
книжка вже тоді була старою.
Хто
не читав, для того німотою,
А
когось вік її прадавнім надихнув.
Магічних
істин спрощені слова
Пережили
руйнації всіх воїн.
Тут
дух віків щозору оживав,
Не
взагалі, а кращий його прояв.
Коли
піду за прадідом, за пра…
У
чомусь бідна, а в чомусь із надлишком,
На
спас душі, як дух цілющих трав,
Прийде
до внуки старовинна книжка.
Шмига Віра,
запорізька поетеса
Бачить –не бачить ,
Чути – не чує.
Мовчки говорить ,
Дуже мудрує.
Часом захоче –
Правди навчає,
Іноді бреше,
Всіх звеселяє.
Люба розмова, -
Будемо, діти,
З нею довіку
Жити –дружити.
Хто ж то такая
В світі щаслива,
Мудра, правдива
І жартовлива?
Як не вгадали,
Стану в пригоді:
Річ коротенька –
Книжка, та й годі.
Л.Глібов
Одно из
самых трудных дел.
Одно из
самых
Трудных
дел -
Не делать
сразу
Двадцать
дел,
А что ни
час –
Уметь всё
время
Иметь на
всё
Свой час и время:
И на
веселье,
И на
труд,
И на
безделье –
Пять
минут,
И на
потеху –
Сладкий
миг,
И долгий
час
На чтенье
книг!..
Игорь Мазнин
О
чтении.
Читать
ужасно интересно:
Вы
можете сидеть, лежать
И
– не сходя приэтом
с
места-
Глазами
книгу
ПРОБЕЖАТЬ!
Да-да!
Читать –
ХОДИТЬ ГЛАЗАМИ:
За
ручку с мамой,
после – сами.
Не
бойтесь сделать
первуй шаг!
Споткнулись
раз, другой…
и вдруг вы
Прочли
подряд четыре буквы.
И
вы пошли, пошли, пошли –
И
слово перовое прочли!
От
слова к слову –
как по кочкам –
Помчитесь
весело
по строчкам…
И
так научитесь читать –
Как
бегать,
прыгать…
Как
летать!
Я
знаю, скоро по странице
Порхать
вы станете
как птицы…
Ведь
необъятен и велик,
Как
небо –
мир волшебный книг!
Андрей Усачев.
Книжка
Нема
човна, як книжка,
Щоб
поплисти у світ,
Ні
коней, щоб гасали так
Як
поетичний спліт.
І
бідний може в подорож
Податись
без гроша:
Повозка
дуже скромна,
А
в ній – людська душа.
Емілі Дікісон (США, ХІХ ст.)
Книги в красном переплете
Из рая детского житья
Вы мне привет прощальный шлете,
Неизменившие друзья
В потертом, красном переплете.
Чуть легкий выучен урок,
Бегу тотчас же к вам, бывало.
— Уж поздно! — Мама, десять строк!..—
Но, к счастью, мама забывала.
Дрожат на люстрах огоньки...
Как хорошо за книгой дома!
Под Грига, Шумана и Кюи
Я узнавала судьбы Тома.
Темнеет... В воздухе свежо...
Том в счастье с Бэкки полон веры.
Вот с факелом Индеец Джо
Блуждает в сумраке пещеры...
Кладбище... Вещий крик совы...
(Мне страшно!) Вот летит чрез кочки
Приемыш чопорной вдовы,
Как Диоген, живущий в бочке.
Светлее солнца тронный зал,
Над стройным мальчиком — корона...
Вдруг — нищий! Боже! Он сказал:
«Позвольте, я наследник трона!»
Ушел во тьму, кто в ней возник,
Британии печальны судьбы...
— О, почему средь красных книг
Опять за лампой не уснуть бы?
О, золотые времена.
Где взор смелей и сердце чище!
О, золотые имена:
Гек Финн, Том Сойер, Принц и Нищий!
